- клопотати
- -очу́, -о́чеш, недок.1) перех. Турбувати, тривожити, хвилювати кого-небудь.••
Клопота́ти свою́ (собі́) го́лову чим — обтяжувати, перевантажувати пам'ять чимось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
клопотати
Смотреть что такое "клопотати" в других словарях:
клопотати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
біля — прийм. з род. в. 1) Уживається на позначення місця; коло, близько, недалеко. || Уживається як рівнозначне прийм. на, при. || Уживається у знач. прийм. над, коло при дієсловах працювати, клопотати і т. ін. та відповідних віддієслівних іменниках.… … Український тлумачний словник
клопотання — я, с. 1) Дія за знач. клопотати й клопотатися 1 3). •• За клопота/нням кого, чого завдяки чиїмсь проханням, старанням. 2) Писана заява, прохання про що небудь, яке подають до офіційної установи. || Письмове звернення з проханням про визнання за… … Український тлумачний словник
коло — I а, с. 1) Замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра. •• Поля/рні ко/ла уявлювані лінії, що проходять паралельно екватору на відстані 66°33 на південь і північ. 2) Така крива, утворена з різних предметів. 3) Сукупність… … Український тлумачний словник
просити — I (що, чого, про що, з інфін., зі спол. щоб звертатися із проханням до когось; спонукати кого н. щось зробити), прохати, проситися (з інфін. і без додатка), випрохувати, випрохати (що), шапкувати (про / за що); жадати (чого), домагатися (чого… … Словник синонімів української мови
виклопотати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
просити — 1 дієслово недоконаного виду звертатися з проханням, клопотати просити 2 дієслово недоконаного виду закликати, запрошувати … Орфографічний словник української мови
